Історія різдвяних колядок налічує багато століть. Проте з часом ця традиція не втрачає своєї популярності.
Зараз багато хто зі своїми дітьми або самі вчать колядки на Різдво і влаштовують вдома невеликі вистави, приурочені до народження Ісуса Христа.
Особливо подобаються такі дійства дітям.
У селах більше збереглася традиція колядувань, хоча і в містах можна побачити святково вбраних людей зі звіздою і у масці кози.
Починаючи зі Святвечора, після сходження першої зорі і Святої Вечері, діти збираються у гурти і ходить по хатах, співаючи урочистих пісень, які називаються колядками. За них вони отримують від щедрих господарів нагороду: солодощі, частування або гроші.
До речі, колядують не лише тоді, коли відправляються до когось в гості, а й у себе вдома під час святкових застіль.
У різдвяних колядках найчастіше прославляють Ісуса Христа, розповідають про його народження, бажають усім щастя, добра, багатства і добробуту на весь наступний рік.
Співати різдвяних колядок ходять не лише діти, а й парубки та дівчата. примітно, що колядують вони окремо.
Зокрема, хлопці, вирушаючи з колядою, обирають головного хлопця, якого називають березою. Саме він питає у господарів дозволу заколядувати. Звичайно, колядникам ніхто не відмовляє, адже це вважається поганою прикметою.
Дівчата зазвичай колядувати ходять ввечері, але це рідкісне явище. Найчастіше в Україні дівчата щедрують на Щедрий вечір, який відзначають 18 січня.
Існує багато різних колядок і в кожному регіоні вони відрізняються. Проте є і такі. які всі знають. До таких відомих різдвяних колядок належать “Нова радість”, “Добрий вечір тобі, пане господарю”, дитяча “Коляд, коляд, колядниця”, “Бог ся рождає”, “На небі зірка ясна засяяла” та інші.