Досвідчені садівники знають, що не можна застосовувати сіно як мульчу у навколостовбурних колах. Від цього буде не користь, а навпаки – шкода. Адже сіно робиться з висушеної трави.
А на ній є насіння. За певних умов цей сухостій почне давати ростки, і місце під деревами заповниться бур’янами, з якими доведеться дуже довго боротися, докладаючи чимало зусиль.
Щойно почне накрапати дощик, як мульча стане не ковдрою для дерева, а справжнім головним болем. Не поливати дерева неможливо. Плодові дерева без життєдайної вологи не обійдуться.
Натомість бур’янам байдуже до засухи – вони зростатимуть за будь-якої погоди. До того ж розкладене під деревами сіно здатне відбирати з землі такий необхідний рослинам азот. Тож яблуня чи груша не зможуть нормально розвиватися – зростати та давати плоди.
Дерево починає конкурувати з соломою за поживні речовини. І якщо у вас висаджений молоденький тоненький саджанець, то він обов’язково програє цю битву титанів. Навіть узимку солома здатна завдавати шкоди.
Під сніговою ковдрою у соломі, де тепло й затишно, можуть переховуватися шкідники. Харчуватися далеко не підуть – обмежаться корою з молодих дерев. Тож навесні господарі будуть бідкатися біля обгризеного стовбура.
Тим часом солома почне ущільнюватися й перетвориться згодом на цупку підстилку. А це означає, що буде припинено доступ повітря до кореневої системи дерева. Ґрунт під мульчею почне закисати, а плодові насадження задихатимуться.
Тож якщо й робити мульчування землі довкола дерев у саду, краще оберіть для цього деревну кору, але в жодному разі не свіже сіно чи солому. Їх спочатку треба витримати у купі й лише за пів року можна використовувати за призначенням.