Для вирощування на домашній клумбі чудово підходять лише декілька сортів гвоздики. Це гвоздика турецька, китайська та Шабо. Про кожен із різновидів розповідаємо детальніше далі. Усі вони відрізняються різноманітністю кольорів, структури та форм. Водночас вони невибагливі у догляді і мають високі декоративні властивості.
Гвоздика Шабо
Гвоздика Шабо – багаторічна рослина, яка належить до гібриду гвоздики садової. Її головна особливість – у великих та махрових суцвіттях. В природі культура представлена різноманітною палітрою кольорів – від бордового до білого. Культура надає перевагу добре дренованим ґрунтам та сонячним, добре освітленим ділянкам. Їй потрібен регулярний полив та якісне підживлення, яке забезпечить більш пишне цвітіння.
Турецька гвоздика
Турецька гвоздика – декоративний багаторічник, що має пишні кущики. Яскраві суцвіття квітки представлені в природі різноманітними кольорами. Особливість декоративної культури – у наявності окантовки більш насиченого кольору, аніж серцевина пелюсток.
Турецькі гвоздики добре ростимуть на гарно освітлених ділянках місцевості, де переважає пухкий ґрунт. Рослина відносно невибаглива до поливів, але потребує регулярного розпушування землі під квітковими кущами.
Китайська гвоздика
Китайська гвоздика (Dianthus chinensis) – багаторічна трав’яниста рослина, що належить до родини гвоздикових. Кущі з яскравими та ароматними квітками, що мають різноманітне забарвлення – чудово доповнять собою будь-яку клумбу.
Головні характеристики цієї квітки полягають у тому, що вона має форму куща та заввишки виростає до 0.5 метрів. Декоративна культура має вузькі, парні та довгі листя. В деяких сортів квітів вони сильно закручені. Бувають і карликові сорти, що виростають заввишки лише до 15 см.
Китайські гвоздики починають квітнути в червні і продовжують радувати око до серпня. Квітнуть ці рослини бордовими, рожевими та білими квіточками. Як декоративну рослину її вирощують по всьому світові.