Всім би садівникам України хотілося б вирощувати не просто смачну та соковиту моркву, але й гарну на вигляд. Адже, від цього залежить її товарність, бо, все таки, зустрічають не тільки “по одягу”, але й овочі купують зважаючи на їх зовнішній вигляд. І коли морква виростає кострубатою, з роздвоєним хвостом, закручена, як змійка, більшість городників просо зітхають. Оскільки, ціна такого овоча падає мінімум на 30%. Щоб такого не було, важливо зрозуміти, чому взагалі так може відбуватися з овочами.
Так, проблема починається з ґрунту. Якщо він щільний, глинистий, з грудками або камінцями, коренеплід не має куди рости. Він шукає обхідні шляхи, викручується, розгалужується. Морква не пробиває перешкоди — вона їх обминає. Тому перше, що треба зробити — розпушити землю. Глибоко, ретельно й максимально якісно. Ще є варіант, як додати в ґрунт піску. І не садити моркву після картоплі чи капусти, бо там земля просто вже втомлена і не настільки родюча.

Друге — насіння. Якщо воно старе, пересушене, або зібране без розуміння, як і коли його треба було збирати, як зберігати, результат буде відповідним. Морква росте повільно, але на неї впливає все: як її посадили, як поливали, як проріджували. Якщо не проріджувати — коренеплоди тиснуть одне одного, викривлюються, борються за простір. Якщо поливати ривками — то росте то швидко, то зупиняється, і це теж впливає на її стан.
Третє — добрива. Свіжий гній не можна використовувати в жодному разі. Він обпікає корінь, змушує його розгалужуватись. Надлишок азоту — теж не допомагає. Морква любить помірність. Їй не треба багато, їй треба стабільно. Краще вже — перегній, але точно Не гній.
І ще дуже важливо ніколи не починати копати моркву рано. Особливо, якщо садівник прагне побачити хороший результат. Бо морква визріває повільно, але точно й впевнено. І якщо дати їй достатньо часу, то вона може вирости такою, якою її всі хочуть бачити.

