В українських селах попелом користуються все рідше й рідше. Не тому, що він поганий — просто з’явилось щось краще. Те, що не розноситься вітром, не псує структуру ґрунту і не потребує спалювання. І це, суха гірчиця. Її розсипають по грядкам тому, що після неї земля стає більш родючою, а рослини — сильнішими.
Гірчицю не сіють, а розсипають як добриво. Восени, після збору врожаю, її просто втирають у ґрунт. Вона працює як природний антисептик, знищує залишки грибків, відлякує шкідників. А головне — живить землю. Весною грядки не треба перекопувати глибоко, бо структура вже легка, повітряна. І коли будете садити город — коріння овочів йтиме вниз без опору (це про рослини з бульбами).
Суха гірчиця це не та, яку продають у яскравих упаковках. Це — звичайна гірчиця, куплена на вагу. Її не рекламують, але ті, хто вже спробував її, не повертаються до попелу. Бо після неї огірки не хворіють, капуста не гниє, а буряк росте рівно. Тому, на базарі її можна купити не дорого, багато, й легко.
Утім, слід враховувати й ті випадки, в яких не варто брати й використовувати гірчицю на городах. Насамперед, не варто сипати суху гірчицю безпосередньо на коріння рослин або вносити її у великій кількості в суху землю — це може викликати опіки, пригальмувати ріст і навіть пошкодити мікрофлору ґрунту.
Також не слід використовувати її одночасно з азотними добривами — гірчиця має антисептичні властивості, і в поєднанні з хімією може порушити баланс, замість того щоб його підтримати. Найкраще — розумно і в міжряддях, а не хаотично і “про всяк випадок”.