Жовтень — це не про завершення сезону, а про підготовку до наступного. І компост — це не просто купа органіки, а шикарне добриво. Якщо зробити все правильно, навесні земля буде вкрай родючою. А якщо знехтувати деталями — отримаєте гниль, запах і розчарування.
Почати варто з вибору місця. Не в ямі, не в тіні, не біля паркану сусідів. Компосту потрібне повітря, трохи сонця і доступ для рук. Тому, для початку, потрібно подумати й прийняти розумне рішення щодо того: а де саме зробити цей компост?
Далі — основа. Не треба вигадувати велосипед: сухе листя, дрібні гілки, залишки від обрізки. Це каркас, який тримає форму і не дає всьому перетворитися на болото. Воно ж і є ідеальним і практичним варіантом і рішенням.
Наступний шар — кухонні відходи. Але не все підряд. Без м’яса, без риби, без жирів. Тільки рослинне: шкірки, залишки овочів, фруктів, чай, кава. І не треба кидати все одразу. Краще поступово, щоб процес ішов рівномірно.
Після цього — земля. Звичайна, з грядки. Вона запускає процеси, додає мікроорганізмів. І так — шар за шаром. Листя, кухонні залишки, земля. Без фанатизму, просто чітко, розумно й регулярно.
Не забувайте про вологу. Компост не має бути сухим, але й не має плавати. Якщо дощів мало — трохи полити. Якщо багато — накрити. І головне — перемішувати. Не щодня, не щотижня, але регулярно. Бо без регулярного перемішування все застигне.
Жовтень — ідеальний час, бо є листя, є залишки після прибирання, є прохолода, яка не дає всьому зіпсуватися. І якщо зробити все правильно, навесні ви не шукатимете добрив у магазинах (не витрачатимете на це коштів). Ви просто відкриєте компостер і отримаєте те, що зробили самі. Без хімії, натуральне, якісне й домашнє. І при цьому — багато! Стільки, що вистачить удобрити весь город.