Пшоно та пшенична крупа мають схожі назви, але водночас – кардинально різняться за своїм смаком, сировиною, формою та кольором.
Пшоно – крупа, яку виготовляють із зерняток проса, які попередньо чистять від оболонок. Зовні вони виглядають як яскраві жовтенькі кульки та мають характерний, солодкуватий присмак проса. Пшоно добре засвоюється організмом та практично не містить в складі глютену. Крупа ідеально підходить для приготування солодких каш, начинок для овочів, запіканок, десертів та супів.
З пшеничної крупи виробники часто створюють манку, пшеничну кашу чи булгур. В якості сировини використовують подрібнені зерна пшениці. За кольором ця крупа світліша за пшоно – світло-бежева. В складі пшеничної крупи міститься глютен, а використовують її для приготування тіста, каш, гарнірів та супів. З пшеничного борошна роблять тісто та виготовляють хлібо-булочні вироби.
Різниця між пшоном та пшеничною крупою – у різних видах сировини, з яких вони виготовляються та хімічному складі, текстурі і варіантах застосування в кулінарії. Пшоно у продажу представлено різними варіантами – є шліфоване, дранець або подрібнене. Найбільш якісним вважають саме шліфоване пшоно. За кольором воно світліше, а на дотик – шорстке. В складі пшона містяться калій, фтор, марганець, амінокислоти, вітаміни групи В.
А ось пшениця багата на мінеральні речовини, вітаміни А, В1, В2, С та каротин. Вона налагоджує роботу травної системи. Пшоно ж найкращим чином впливатиме на поліпшення енергетичного балансу та насичуватиме організм корисними мікроелементами. Єдине спільне – що є між цими крупами – це час варіння. І пшоно, і пшеничну кашу варять приблизно 30 хвилин.