Родина з шести чоловік, батько-фронтовик та важкі післявоєнні роки – ось, в яких умовах жила Софія Ротару у ранньому дитинстві. Єдиною відрадою для дітлахів був радіоприймач, який всі обожнювали слухати. Старша сестра Зіна завдяки різним передачам вивчила російську, дізналася багато пісень та любила їх співати у колі близьких. У неї був абсолютний слух, чудовий голос, але навчатися музиці віддали саме Софію.
Нещастя трапилося з Зінаїдою у віці 4-х років. Вона перенесла тиф, але ускладнення вплинули на її зір – дівчинка втратила здатність бачити всього за одну ніч. Коли вона зрозуміла, що не тільки в неї, а й у Софії є музичний дар – наполягала на тому, щоб батьки навчали сестру музики. Хоча мама з татом хотіли привчити юну співачку до сільського господарства.
Сама ж Зіна вже у дорослому віці проживала у будинку для людей з інвалідністю, що у Кишиневі. Світлин старшої сестри Софії є небагато. Ось, що вдалося знайти:
Коли Софія Михайлівна почала заробляти своєю творчістю, перше, що вона зробила – почала активно лікувати свою рідну людину, адже 2 операції, зроблені у юності – не дали результатів Зіні. Навіть ходили чутки, що сестрі Ротару хочуть вжити чіп для того, щоб хоч якось почати бачити. Зіна відвідувала медиків та ходила по лікарнях, але світила науки так і не змогли повернути їй зір.
Тим не менш, жінка не опускає рук. Всі її знають, як справжню життєлюбку.