Бакота – село, яке зникло з карти України ще в період Радянського Союзу. Тоді було обов’язковим показувати велич і могутність вже неіснуючої держави.
То з чого ж почалася історія невідомої відомої Бакоти?
До ХХ ст. Бакота була процвітаючим куточком України. Це місто пережило не одну татаро-монгольську навалу і вистояло. Згодом Бакота стала селом, а потім і взагалі зникла з мапи України, не встоявши перед технічним прогресом.
У 60-ті роки ХХ ст. почали ходити чутки про будівництво на Дністрі гідроелектростанції. А для цього треба було вирубати навколишні дерева, перенести цвинтар і відселити людей. Перед мешканцями тоді поставили доволі жорстку умову, за якою кожен житель Бакоти мав сам зруйнувати своє житло. Мешканці, не маючи вибору, переселялися у навколишні села. А через 20 років почалося заповнення басейну водою і будівництво гідроелектростанції, а ще через 6 років Бакота і кілька навколишніх сіл назавжди зникли під товщею води.
Проте це село відоме не лише тим, що з легкої руки керівництва вже неіснуючої держави зникло назавжди. Тепер це місце відоме неймовірними пейзажами, сумною історією і як одне з нетуристичних, але дуже красивих місць України.
Місцевий житель Тарас Горбняк, родину якого виселили з села, зараз водить сюди екскурсії і розповідає, що село завжди було унікальним. Воно знаходилося в долині і від природних катаклізмів його захищали каньйони, а вода була надзвичайно чистою. А в деяких місцях річку можна було навіть перейти убрід. Фактично, село розташувалося у долині, звідки і його назва, яка з кельтської так і перекладається як заглибина.
Тарас Горбняк згадує, що під час будівництва Новодністровської ГЕС зникла не лише Бакота, а й ще 28 сіл, серед яких і село Стара Ушиця, яку ще називають Малою Швейцарією.
Окрім цього, клімат Бакоти та її околиць чудово підходить для вирощування унікальних сортів винограду, з якого виробляють однойменне вино.
Бакота як пам’ятка на мапі України про те, що природу треба підкорювати з розумом.
