Одночасно здійснювались археологічні дослідження культурних нашарувань навколо провалля. На глибині 2 м натрапили на залишки жіночого поховання, – повідомив у своєму Фейсбуку дослідник Ігор Полуетков.
Знайдена бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху та інші ознаки дають підстави припустити, що знайдено поховання племені підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до р.Стугна і Південного Бугу. Це одне з найдавніших племен, яке відноситься до першої половини VІІІ – початку ІІІ cт. до н. е. – час, коли жили і функціонували представники скіфської культури.
Віднайдене поховання ймовірно датується V – IV cт. до н.е. і є найдавнішою археологічною знахідкою на території Софії Київської. Яких-небуть об’єктів раніше кінця Х – початку ХІ ст. до цього часу знайдено не було.
Під час розкопок також була знайдена заготовка для печатки. За культурним шаром датована другою половиною XIV ст. Печатка ймовірно належала Київській митрополії при Софії Київській (Кафедральному митрополичому храмі), де був архів, куди стікалися листи зі всього Світу.
Це спростовує інсинуації збоку північного сусіда про те, що монголо-татарське нашестя повністю знищило Київ. Як бачимо, й під час, і після набігів Київ існував і навіть комунікував.