Божествення Літургія є вершиною церковних богослужінь. А перетворення Чесних Дарів хліба й вина на Тіло і Кров Спасителя і їх споживання − Таїнство Пресвятої Євхаристії, є центральним у ній.
Літургія візантійського обряду складається з трьох основних частин – Проскомидії, Літургії Слова і Літургії Жертви.
Під час першої частини відбувається приготування до Служби Божої, коли священник, на бічному престолі ставить на дискос (літургійна посудина) Агнець (шматок хліба, на згадку про Ісуса Христа) та частки (подрібнені частинки хліба, на згадку про нас і всіх, хто був до нас), а до чаші вливає вино з краплиною води (на згадку про те, коли Христові пробили бік, то з нього витекла кров і вода).
Словами „Благословенне Царство …” розпочинається друга частина − Літургія Слова. Тут згадується період перебування Спасителя серед людей і проповідування Ним Царства Божого. Одні його зненавиділи. “Хіба може бути щось доброго з Назарету” – говорили юдеї книжники. Інші натовпом ходили за ним і дивувалися: “Ніколи ніхто з людей ще так не говорив”. Люди слухали його науку і оздоровлювалися, перемінювалися.
У цей час відправи проголошується Євангеліє, живе Слово-бог, яке є початком і кінцем, яке у Різдві поселилося серед людей. «Був серед своїх, але свої Його не прийняли».
Після проголошення уривка з Євангелії відбувається Великий Вхід, який символізує в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. У цій частині служби священник переносить Чесні Дари хліба і вина на престол, де має відбутися Тайна Вечеря і перемінення хліба і вина в тіло і кров Господню, і де здійсниться жертва. У цю мить Господь у славі, звучить херувимська пісня і ми, як апостоли тоді, так само зараз супроводжуємо Ісуса Христа, вітаючи пальмовими гілками.
У заключній частині служби, яка називається Літургія Жертви, утаємничений Христос і ми переживаємо Його страсті, смерть, воскресіння та вознесіння.
Зі словами священника „Прийміть, їжте, це – тіло моє … Пийте з неї всі, це є кров моя…” відбувається освячення хліба і вина, і ми споглядаємо розп’ятого Ісуса на Хресті. Роздроблення та вкладення перед Святим Причастям освяченого Агнця до Чаші з’єднує заново Його душу з тілом і втілює Воскресіння Спасителя. А піднесена після Причастя догори Чаша нагадує про Вознесіння Воскреслого Спасителя до неба.
Але одночасно в нашому взаємному служінні ми виявляємо поклоніння і любов нашому Богові.
Приймаючи Святе Причастя, ми стаємо співучасниками Його відкуплення. Ми з’єднуємося з Ним, тим, хто смертю смерть подолав. Тому так важливо бути на службі не глядачем, а співдіяти, співслужити і приймати св. Причастя, щоб бути сопричасним до усього, що відбувається.
Закінчується Божественна Літургія благословенням. А в Літургії латинського обряду й словами «Ідіть в мирі», що означає, що після того, як людина з’єдналася зі своїм Спасителем, вона може повністю покладатися на його любов і підтримку і бути в мирі з собою і з іншими.