Почнемо з того, що не можна змушувати людину робити чи не робити будь-що, навіть якщо у ваших очах це взагалі неприпустимо, не акцентуйте увагу на діях інших людей, це їх життя та їх рішення. Проблема з мовою почала розгортатися навіть не з перших днів війни. Це питання постало вже тоді, коли багато міст опинилося під окупацією, а деякі, вже встигли звільнити ЗСУ. Певно, коли люди в стані пасивної агресії, розпочали поширювати інформацію про мову та реально обмежувати права людей, які не перейшли на українську, вони забули про те, що в Україні багато російськомовних регіонів: Харків, Донецьк – це Україна, але люди там з самого дитинства розмовляють російською, тож давайте на мить згадаємо, що досі продовжує коїтись в цих регіонах…
Натомість велика кількість людей, які не словом, а ділом допомагають країні та людям в ній вижити, ризикуючи власним життям, розмовляють російською. Більше ніж 50% українських військовослужбовців розмовляє російською. Але хто думає про це, коли звинувачує людей в тому, що вони “російські фашисти”. Також багато російськомовних солдатів України віддали своє життя заради рідної землі, і багато військових перебувають у полоні.
Аби раз і назавжди вирішити, чи має вплив мова на український дух та як вона взагалі впливає на хід війни, дуже чітко розклали по полицях військові з полку “Азов”, які перебували в Маріуполі та близько до нього, коли там дійсно було пекло.
Один з Азовців в бліц-інтерв’ю, дав дуже чітку відповідь на всі питання одночасно, які стосуються мовного питання. По-перше, слід зазначити, що хлопець, який має воєнний позивний “Барік”, розмовляє російською і він сказав так:
“У нас в Азові половина говорила російською, не було розподілу за мовою, хтось українською, хтось суржиком. Коли ти воюєш з русаками та воюєш з ними однією мовою, це сила. І коли вони розуміють, що їм дають сильнішу відсіч люди, які розмовляють російською, вони ніби вважають, що ти свій, але коли ти їх відсікаєш, вони офігівають настільки, що не встигають втекти, от і все”.
Також ще один герой України з “Азову” “Дикун”, який розмовляє українською зазначив:
“Знаєте, коли ти воюєш, коли знаходишся під обстрілами й мусиш йти далі, поряд з тобою браття, вони навіть вже не товариші по службі, а саме браття, тобі все одно, якою мовою вони балакають. Знаю одне, що вони віддали б своє життя за цю землю і більшого мені не треба”.
Ось так думають щодо мовного питання ті люди, які бачили найстрашніші речі в житті, які знаходились за крок від смерті, а хтось дійсно віддав життя. Ті, хто воює за Україну, але розмовляє різними мовами і їх об’єднує спільна мета. Знищити ворога і звільнити свою батьківщину. Висновок кожен для себе зробить свій, але Азовці відповіли, як впливає мова на український дух і ці відповіді вичерпуючі.