Одним з таких відважних мрійників був і Леонід Костянтинович Каденюк. Це людина з великої літери й перший астронавт незалежної України, який йшов до своєї мрії 36 років. Леонід з самого дитинства мріяв стати космонавтом і він ним став. Став попри все. Та якби не його характер, нічого б так і не вийшло.
Насправді, ми всі мрійники з дитинства, але ви замислювалися хоч раз, скільки треба мати сил та наснаги, аби дотягнути свою заповітну мрію у доросле життя, не втратити її через вузьке світосприйняття оточення, та ще й перетворити її у конкретну ціль? А потім, цю саму ж ціль свого життя, розбити на маленькі поступові кроки. Так, вони не завжди будуть вдалими й навіть у своїй більшості – невдалими, а деякі з них просто нереальними. Варто розуміти, що ви будете багато падати і кожен раз намагатися знов піднятися наче вперше і йти далі напролом.
Коли мрія справжня, то всесвіт стає на твій бік, так сталося і з Леонідом, адже у 16 років його б ніхто не взяв на навчання, але його мати, яка бажала своєму синові щастя, поїхала до РАГСу й змінила запис у метриці, як їй це вдалося, залишається таємницею. І тоді вже “старший” на цілий рік, який вирішував його долю, Леонід вступив до омріяного Чернігівського вищого військового авіаційного коледжу льотчиків, де й отримав диплом льотчика-інженера за спеціальністю “Пілотування та експлуатація літальних апаратів” – це стало його першим кроком до мрії.
А ось далі на Каденюка чекали неймовірно виснажливі випробування на грані життя й смерті. Але такі були тодішні стандарти льотчиків, адже обирали лише найкращих. Наприклад, астронавта били електричним струмом до зупинки серця, а потім реанімували. Далі була радіація. Всіх претендентів по черзі відправляли в кабіну винищувача, яку повністю наповнювали радіацією у кожного претендента було цілих пів години аби злетіти і повернутися напівпритомним назад. І лише після таких ризикованих випробувань і роботи Леонід Каденюк став кваліфікованим космонавтом-випробувачем.
І лише у 1995 році чоловік нарешті став членом групи космонавтів Національного космічного агентства України. Відтоді розпочалася інтенсивна підготовка до польоту його мрії. Леонід Каденюк пройшов підготовку в NASA, що знаходиться в Америці. До речі, туди ж він і переїхав зі своєю родиною.
19 листопада 1997 року Леонід Каденюк та ще чотири члени його екіпажу здійснили довгоочікуваний політ у космос, який став реальним і надважливим для цілої країни.
“Я чекав цієї миті цілих 36 років, із 10-річного віку, а полетів у 46 років. Я сидів спокійно і це мене самого вразило. Думав, 20 років чекав і 20 секунд почекаю”, – розповідав Леонід Каденюк.
Знаковими подіями цього польоту стало те, що саме Каденюк розвіяв у космосі український прапор під національний гімн, уявити наскільки це було масштабно зараз складно. Це ніби якась картинка у кіно. Також у багажі Леоніда був український герб, герб Києва і видатний “Кобзар” Тараса Шевченка.
Всі ці речі мають певну відзнаку про політ у космос. А сам астронавт – здійснену мрію, до якої він йшов цілих 36 років долаючи все на своєму шляху.
Отже, Леонід Каденюк є справжнім прикладом того, що будь-яка мрія має право на життя за умови виснажливої роботи й чітко поставлених покрокових цілей на шляху до неї.
Ніколи не втрачайте віри у свої мрії, які ще й можуть прославити нашу рідну і незалежну Україну. Просто йдіть своїм шляхом впевнено і без сумнівів та великих сподівань, як це зробив наш земляк, який пішов з життя 31 січня 2018 року та залишився справжнім українським героєм.