Дехто вважає, що білий шоколад – це не шоколад в принципі. Все тому, що там немає звичного для інших різновидів какао-порошку. Саме він робить плитки темного кольору. І чим більше цього самого порошку, тим насиченішим вийде колір шоколаду. А ще гіркота буде вираженішою. З білим все інакше, хоча він теж, безумовно, є шоколадом.
Для виробництва цього різновиду використовується інша частина какао-бобів. Якщо точніше, то какао-масло. Тобто натуральний жир, завдяки якому можна отримати однорідну, ніжну, трішки кремову текстуру. Але шоколадного смаку цей жир не має. Тож для того, аби було смачно, в склад додають сухе молоко, цукор та різні ароматизатори.
Якщо білий шоколад якісний, то в ньому використовується справжнє какао-масло без добавок і замінників. Але коли виробнику потрібно зекономити, то він може частково чи навіть повністю заміняти какао-масло рослинними жирами. Чи потрібно говорити, що зазвичай така економія не тільки погіршує смак, а ще й сильно знижує користь?
Окремо варто поговорити про калорійність. Навіть якісний білий шоколад – це не разу не дієтична їжа. Все ж у ньому багато жиру та цукру. Тобто одна стандартна плитка на 100 г – це понад пів тисячі калорій. І майже нічого корисного у цих калоріях немає. Це стосується усіх людей, а особливо дітей, організму яких точно не треба ці смаколики.
Але білий шоколад можна використовувати, якщо хочете приготувати якісь десерти. Його простіше фарбувати у різні кольори, якщо готуєте щось яскраве. Зазвичай у великому десерті білого шоколаду небагато, і проблемою стає саме величина порції. А от для щоденного вживання краще брати 20-40 г дуже темного шоколаду (від 70 до 99%).