– Мене на змаганнях оголошують Макарій Дутка, настоятель Святоуспенської Унівської Лаври. Спочатку у глядачів був маленький шок. Нині уже всі знають і щиро вітають, – розповідає священник.
Монах священник, Макарій Дутка, ось уже чотири роки успішно виступає на міжнародних змаганнях з пауерліфтингу в категорії класичний жим лежачи. За цей час пройшов усі щаблі – від спортсмена любителя до професіонала. Остання перемога – Кубок світу.
Початок спортивної кар’єри був дуже яскравим і стрімким. Отець Макарій на першому ж Чемпіонаті Євразії, який відбувся навесні 2016 року в Києві, виважив над собою 110 кг і захистив звання кандидата у майстри спорту України.
– Це сталося якось само собою. Розказав знайомим хлопцям з Перемишян, що хотів би в монастирі організувати для монахів спортивний зал, щоб у вільний від молитви і праці час, приходили і вправлялися. Вони десь дістали і привезли в монастир звичайну стареньку, совєтського взірця, штангу. Я почав займатися. А згодом Бог вивів мене на Павла Зінька, багаторазового чемпіона з пауерліфтингу і бодібилдингу, тренера Львівського клубу. Ми скалали індивідуальну програму тренувань. В основному я тренувався в монастирі, а до Павла виїжджав один раз на десять днів, – ділиться спогадами єрм.Макарій.
Після цієї першої перемоги у Києві у отця Макарія з’явилося переконання, що варто тренуватися далі. Прокинулася і давня любов до занять спортом. Будучи школярем, священник перепробував усі види спорту в усіх секціях, які тільки були в школі: кидав диск, ядро, спис, грав у баскетбол, футбол, ходив на дзю-до, карате. Любив бігати на короткі і довгі дистанції. Попри те, молодий юнак вів дуже активне релігійне життя, брав участь у всіх богослужіннях, які відбувалися у місцевій церкві.
У спортзалі монастиряКоли хлопець почав успішно грати за юніорську футбольну команду, яка щонеділі виїжджала на змагання, то перед ним постала серйозна дилема – їхати на змагання чи іти на недільну Літургію. Якийсь час хлопець думав і врешті-решт, зрозумів, що хоче бути з Богом. Втім, каже, що ніколи про це не шкодував.
– У мене так є, – ділиться сокровенним, – за яку справу беруся, то хочу добитися максимального результату. Якщо пишу книжку, то не одну (у доробку отця п’ять книг). Якщо займаюся спортом, то професійно. Якщо пощуся, то не тільки стримуюся від м’яса, але й від їжі загалом. А коли вирішив бути священником, то задля більш радикального вираження духовності вступив у монастир.
Отож тепер, коли майже за 20 років повернувся у спорт, то розцінив це як дар Божий. За жертву, яку приніс тоді у юності Богові, Всевишній дав йому можливість ще один раз реалізувати себе у цьому другому захопленні.
Нині отця Макарія знають не тільки в колі друзів, спортсменів міжнародної федерації Global Power Federatio з пауерліфтингу, за яку виступає, а й у всій Україні, та за її межами. Двічі-тричі на рік він їздить на змагання. У березні 2019 року виважив над собою 145 кг при вазі 75 кг і здобув звання чемпіона Кубку світу. А на початку цього року підтвердив звання чемпіона, виваживши штангу 203 кг зі слінг шотом (спеціальний костюм) у ваговій категорії до 75 кг. Наступною ціллю є здобуття звання міжнародного майстра спорту.
Зворотній зв’язокПоза тим, ієромонах Макарій є настоятелем монастиря, справно виконує свої обов’язки – організовує життя монастиря та братії, пильнує молитовне право, виконує обов’язки душпастиря: служить богослужіння, сповідає і зустрічається з прочанами, знаходить час, щоб поспілкуватися зі своєю “Фейсбучною церквою “, яка налічує майже 5 тисяч парафіян, і своїм життям свідчить, що життя з Богом уже тут, на Землі, може бути раєм.