Протягом літургійного року є кілька днів, коли можемо всією Церквою згадати своїх померлих предків і молитися за них.
У східних православних церквах таким днем є субота напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, тому й називається Покровською батьківською.
В католицьких, західного обряду, зокрема й греко-католицьких церквах, поминальним днем є День усіх святих 1 листопада. Але весь листопад в католицьких церквах моляться за померлими.
У ці дні рідні напередодні або у самий поминальний день ідуть зранку в храм, де подають граматку (записку) з іменами померлих. В граматку можна вписувати тільки імена хрещених і в жодному разі не вписувати самовбивць.
Також добре принести три прісні хліби і дати по можливості гроші на службу Божу.
Перед початком служби запалити свічку або й не одну, якщо Імен у списку багато. Свічка є символом Христа і вважається, що ми привертаємо таким чином до нашого від роду спочилого Боже милосердя.
Добре у цей день бути у стані освячоючої ласки (висповіданим) і прийняти Святе Причастя. Але, якщо не потурбувалися зробити це завчасно, то під час Літургії уже цього робити не треба. Краще зосередитися на молитві про покійних.
Також існує традиція після Божественної Літургії відвідати гріб на кладовищі. Це є також гарна нагода напередодні його прибрати. На кладовищі треба запалити свічку і помолитися. Зазвичай, моляться «Отче наш» і «Богородице діво..».
Добре промовити таку спільну молитву
«Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх (імена) і всіх істинно віруючих. Пробач їм гріхи вільні й невільні та даруй їм життя у вічності. Амінь».
Щира молитва за померлими допоможе безсмертній душі знайти спокій.
Вірні Православної Церкви ще мають традицію приносити на кладовище продукти і поминати померлих прямо на гробах.