Свято Старого нового року нічим не відрізняється від нового року. який світ відзначає у ніч з 31 грудня на 1 січня. Цього дня так само накривають святковий стіл і вітають один одного.
Це свято виникло через різницю між Юліанським, або церковним, та Григоріанським, або світським календарями. Коли ж у 1919 році перехід з церковного на світський було офіційно затверджено, церква не могла звикнути до зміни дат і продовжувала святкувати Новий рік у ніч з 13 на 14 січня. Чим і подарувала українцям та деяким іншим народам додатковий привід для святкувань.
На Старий Новий рік, або Щедрий вечір, за традицією збиралася вся родина, а господиня готувала багатий стіл, на якому чільне місце займала щедра кутя, яку приправляли смальцем, маслом або молоком.
Також обов’язковою стравою на столі були вареники, як символ нового етапу у житті.
Крім цього, за святковий стіл сідали лише у чистому попрасованому одязі, щоб не відлякати удачу.
О 12 ночі 14 січня від хати до хати починали ходити хлопці або чоловіки засівати, таким чином вітаючи господарів зі Старим Новим роком. За традицією вважалося, якщо першим переступить поріг будинку чоловік, то господарів весь рік супроводжуватиме удача і успіх. Тому дівчата ходили вітати зі Старим Новим роком вже після чоловіків.
У свято категорично не можна було лаятися, лихословити, давати або брати гроші у борг. Також не можна було ввечері 13 січня виносити сміття, аби разом з ним не позбутися і щастя.
Вітання зі Старим Новим роком могли бути не лише у формі традиційних “щедрівок” або “колядок”, а й у формі віршів та прози. Головним було не забути привітати і побажати всього найкращого на наступний рік.
Для прикладу, можна було надіслати таке привітання зі Старим Новим роком:
В цей Старий новий рік,
Проблеми хай засипле сніг,
Велика вдача в дім увійде,
Успіх вам великий принесе.
Грошей хай водиться в достатку,
І Все у всіх буде в порядку!
Проте такі привітання треба було надсилати саме 14 січня, коли Новий рік офіційно займав свою позицію.
Можна було, щоб точно не пропустити свято, надіслати вітання у формі листівки. такі знаки уваги можна було відправити і перед святом, і після.
