Святу Марину в миру кликали Маргаритою. Вона була донькою язичницького священника, який ревно поклонявся ідолам. Повірити ніхто не міг, що дитина знатного чоловіка може зрадити батьківській вірі та перейти у християнство.
Коли батько дізнався, що донька стала прибічницею віри Христа, вигнав її з дому. Після років поневірянь, жінку взяли працювати пастушкою. Одного дня приглянулася Марина одному римському префекту. Чоловік пообіцяв їй багатства, заміжжя за те, щоб вона тільки відмовилася від Христа. Свята встояла, але поплатилася життям.
У народі її також кличуть “Вогняною Мариною”, “Вогневою”, адже 30 липня навіть сучасні метеорологи помічають рекордну кількість зірниць – блискавок, які не передують дощу.
У народі таке явище також кличуть “суха блискавка”. Є також легенда, що зірниці з’являються на небі тому, що батько досі не може вибачити своїй дочці зраду своєї віри.
Вважалося, що у цей день треба обійти будинок та окропити святою водою, щоб не було пожеж.
На зірниці не можна було дивитися – предки вірили, що 30 липня Марина може осліпити людину.
Читали також такий тропар до святої Марини:
Агниця твоя, Ісусе, Марина, кличе великим голосом, Тебе, жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страждаю, і разом з Тобою розпинаюся, і погребуюся хрещенням Твоїм, і терплю ради Тебе, щоб і царювати в Тобі, і вмираю за Тебе, щоб і жити з Тобою, та як жертву непорочну прийми мене, що з любов’ю пожертвувалася Тобі. Її молитвами як милостивий спаси душі наші.
