Прокопій Вятський – визначна постать для всіх, хто вірує у Христа. Чоловік правдою служив Господу та всім серцем бажав, аби вчення Спасителя пізнали його близькі. Сьогодні, 3 січня, ми вшановуємо його пам’ять. Та у народному календарі цей день закріпився далеко не за Прокопієм. “Напівкорм”, “Петро”, “Петро-напівкорм” і навіть “Уляна” – так називали пращури це свято.
Церковне свято 3 січняВважалося, що всі сни, які ви побачите у ніч з 2-го на 3-те – віщі. Поганою прикметою було угледіти каламутну воду, розірваний одяг. Вважалося, так Господь попереджає про проблеми. А ось злива або побачений уві сні сніг – до добра. Це очищується душа.
Побачене вночі потрібно зранку записати та спалити над церковною свічкою. Обов’язково, як прокинетеся, попросіть Ангела-охоронця сьогодні побути з вами, а ще прочитайте таку молитву до наснаги:
Боже, стаю на ноги і дякую Тобі за це, бо тисячі людей не мають такої розкоші – прокинувшись, встати на свої ноги. То ж якщо Ти так мене обдарував, значить, маєш на мене плани. Допоможи мені бути готовим до них!
Якщо сьогодні мої ноги захочуть віднести мене від Твоїх шляхів – зроби моє серце чулим до Твоєї Любові і утихомир мої пристрасті.
Ісусе, ти сходив багато доріг на землі, щоб виконати волю Свого Батька. Допоможи мені не забувати, що кожен мій крок має бути подібним до Твого.
Боже, не забудь про тих, хто колись вчив мене ходити і стежив за кожним моїм кроком. І дозволь, щоб зі мною були найдорожчі, коли робитиму свої останні кроки.
Кожної миті, Господи, нагадуй мені, що кроків по цій землі в кожного з нас обмежена кількість. І за невеликий час ми маємо встигнути так багато.
І прошу Тебе, Боже, коли будеш бачити, що моїм ногам не під силу пройти якусь дорогу, то візьми мене на руки, бо вся моя сила – у Тобі.