Восени та взимку нічого смачнішого так не смакуватиме до млинців і чаю, як вишневий джем. А ще, джем — це набагато приємніше, ніж варення. Адже він, як мармелад, але тільки рідкуватий. І чомусь, джем, все таки, більше любиться дітям, ніж варення. Для його приготування всім господиням знадобляться вишні без кісточок, стиглі, соковиті та не переспілі.
Вишень потрібно взяти стільки, щоб не шкодувати, але й не перевантажити каструлю. До них додається цукор — не менше, ніж потрібно для консервування, але й не більше, щоб не втратити смак самої вишні. І ось тут — головне. Одна ложка. Не ванілі, не лимонної кислоти, не кориці. А какао. Так, саме какао. Не той, що для дитячих напоїв, а справжній, гіркий, без добавок. Він не робить джем шоколадним, не перебиває смак, а додає глибини смаку. Це і є тим самим 1 додатковим і важливим інгредієнтом під час приготування джему.
А готується все дуже просто. Вишні засипаються цукром і залишаються на кілька годин, щоб вони пустили сік. Потім, їх слід поставити на вогонь. Варити потрібно в кілька заходів, щоб джем не зварився в кашу, а залишився з текстурою. Після першого кипіння — перерва. Потім ще раз. І ще. На останньому етапі — ложка какао. Розмішати ретельно, щоб не було грудочок. І не поспішати. Джем має настоятись, охолонути, стати рідким, але не таким тягучим і важким, як варення.
Щоб не зіпсувати цей вишневий джем під час приготування не варто нехтувати стерилізацією банок. Не додавайте цукор навмання: якщо його буде замало, джем скисне, якщо забагато, то вийде надто густим і солодким. Не поспішайте з варінням — джем не любить високих температур і поспіху. Якщо кип’ятити його на сильному вогні, він може пригоріти, й потім цього вже не виправити. Не залишайте джем без нагляду: навіть одна хвилина без помішування, й він може легко прилипнути на дно каструлі.