Головний недолік гладіолусів у тому, що в українському кліматі їх необхідно викопувати на зиму. Є великий ризик того, що цибулини замерзнуть. Втім, на півдні багато хто ризикує і залишає їх в землі, і часто майже без втрат.
Але все ж таки, якщо хочеться захистити їх, а також уникнути імовірності зараження хворобами, то краще перестрахуватися.
Як отримати пишне цвітіння у гладіолусів
Але це ніщо у порівнянні з тим, наскільки вимогливими гладіолуси можуть бути у період підготовки до цвітіння. Вони дійсно потребують хорошої підкормки, і якщо спасувати у цей період, можна не отримати навіть половину того розкішного цвітіння, на яке ми можемо розраховувати.
Гладіолуси потребують і азоту, і фосфору, і сульфуру, і магнію з калієм. Тому найкращим вибором у вегетаційному періоді буде внесення нітроамофоски.
Пам’ятайте про те, що краще спочатку добре пролити лунки з гладіолусами, і лише після цього вносити розчин з добривом. Це робиться для того, аби основні інгредієнти не уходили в товщу землі, а навпаки затримувалися на поверхні, і таким чином рослина отримала можливість увібрати їх в себе упродовж наступних днів.
Тому перед цією процедурою землю необхідно зволожити дуже добре, потім внести добрива, і можна почекати декілька днів, а можливо навіть тиждень, допоки земля повністю не висохне. Увесь цей час гладіолуси будуть вбирати в себе поживні речовини.
І нагадуємо про те, що через вітер гладіолуси часто повертаються разом із цибулиною у грунті, після чого так би мовити лягають на клумбу. Через це їм завжди необхідно давати опору, інакше можна залишитися без красивого квітника, а натомість отримати повний безлад. Як правило, вирівняти після цього гладіолуси не виходить.