Біженці з України, що не очікувано затрималися у Польщі на 3 роки, й невідомо, коли повернуться додому, за кордоном не байдикують. Якщо є можливість, відразу ж беруться обробляти кожен вільний шматочок землі.
Отак і з’являються рівні рядочки огірків та помідорів. А ще не обходиться без висаджування бурячків, кукурудзи та соняшників. Останні 3 культури неабияк дивують місцеве населення. Адже у поляків не заведено займатися культивацією саме цих овочів.
Не можна сказати, що польські ґрунти не придатні для вирощування соняшника. Городина й тут чудово росте. Але поляки вирощують джерело соняшникової олії у значно менших масштабах, ніж це робиться у нас. Тому їх і дивують подібні насадження.
На полях польських фермерів навряд чи зустрінеш і кукурудзу. Не те, що її зовсім не вирощують, але у значно менших обсягах й жодного значення для економіки сусідньої країни ця культура не несе.
Тож поласувати смачними солодкими качанами в сезон полякам навряд чи вдається. Та й на пляжах не бігають хлопчики з баулами, наповненими цим жовтеньким і ще гарячим делікатесом.
Ніхто з поляків не додумається висівати й цукровий буряк на обійсті. Тим часом українці не уявляють свого обіду без запашного борщу, бажано з молоденьким бурячком та морквою. М-м-м, яка смакота! Навіть свіже бадилля йде у хід на чужині попри здивовані погляди місцевих, що мешкають неподалік.