Немає такого, щоб помідори на городі з року в рік були, а фітофторозу — ні. За весь сезон, бодай один раз, десь і щось може легко здати збій. Трішки пішов дощик, трішки томати недоотримали профілактичних засобів чи підживлення. І все! В результаті — грибкова хвороба тут, як тут. А ще, вона так швидко поширюється, що садівники беруть боротися з нею вже тоді, коли по пів одного плоду — чорних. І часто використовують ці 2 методи, що насправді є просто безсилими. А люди вірять, а помідорам стає тільки гірше.
Є два засоби, які особливо часто радять. Один — на основі міді, другий — системний фунгіцид. І начебто все правильно: перший має “спалити” грибок, другий — проникнути в рослину і знищити проблему зсередини. Але на практиці виходить не дуже. Мідь накопичується в ґрунті, рослини реагують погано, особливо в спеку. А системний — наче й працює, але не завжди встигає. Якщо фітофтороз уже пішов по плодах, то ніякий засіб не поверне їх до життя.
І головне — ми часто забуваємо, що це не просто грибок, це наслідок. Перепади температури, вологість, загущені посадки — все це створює ідеальні умови. А ми намагаємось боротись з наслідком, не змінюючи причину. Тому й виходить: обробили, витратили гроші, а результату немає. А подумати про те, щоб зробити обрізку зайвих листочків, і щоб кущі почали добре провітрюватися й не було вологи, про це ми не думаємо.
А от що дійсно може допомогти проти фітофторозу, так це не гнатися за “чудо-засобами”, а подбати про профілактику. Провітрювати грядки, не переливати, не загущувати їх. І тоді фітофтороз не матиме можливості навіть почати поширюватися по томатах.