Талановита актриса театру і кіно, народна артистка СРСР і УРСР, Герой України Ада Миколаївна Роговцева – лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, премії Ленінського комсомолу Української РСР імені Миколи Островського, премії “Кришталевий слон” в номінації “Видатна акторська родина”. У 2008 році Ада Роговцева стала почесною киянкою.
Коротка біографія
Народилася Ада Роговцева в 1937 році в місті Глухові Сумської області в сім’ї чекіста і агронома. Дитинство Ади довелося на воєнний і повоєнний час. Спочатку у Ади було бажання вступати на факультет журналістики, але подружки відрадили. Вони змусили її піти в театральний інститут, оскільки Ада завжди виступала на шкільних вечорах, співала і грала у всіляких п’єсах.
Так, вона в 1954 році вступила до Київського театрального інституту. У стінах цього інституту відбулася зустріч з майбутнім чоловіком – Костянтином Петровичем Степанковим. Закінчивши інститут в 1958 році, Ада Роговцева прийшла в трупу Київського драматичного театру імені Лесі Українки, де пропрацювала 35 років.
Кінороботи в фільмах “Салют, Маріє!», “Приборкання вогню” і “Вічний поклик” стали найважливішими віхами у творчій біографії Ади Роговцевої та улюбленими у глядачів. Пізніше Ада Роговцева також багато знімалася в кіно. За великі заслуги в розвитку театрального і кіномистецтва Ада Роговцева нагороджена орденами “Знак Пошани”, княгині Ольги III ступеня, “За заслуги” ІІІ ступеня, орденом Дружби.
Жахлива історія спасіння
У архівному інтерв’ю на каналі Алли Крутої, яке нещодавно з’явилося у мережі Ада розповіла випадок з її життя, який пробиває до тремтіння.
Початок війни родина Ади зустріла в Одесі, де батько керував відправкою людей в евакуацію. Але родині маленької Ади евакуюватися не вдалося. Справа в тому, що коли родина акторки йшла до причалу , то матері Ади стало дуже погано без причини. Через це вони не прийшли вчасно. Пароплав, на який вони на щастя запізнилися, вибухнув у них на очах, і їм довелося виїхати на батьківщину до Глухова. Так, завдяки матері українська акторка залишилася живою та мала змогу нести мистецтво в люди на протязі багатьох років.