Початок нового випуску “МастерШеф-13” більше нагадував сезон професіоналів, а не аматорів. На кухню повернувся суперфіналіст “МастерШеф. Професіонали-4” Іван Іванчук, який у своєму сезоні здивував суддів неймовірним десертом. Учасники були раді появі знаменитого шефа, але виключно до початку конкурсу.
Майстер-клас був надзвичайно швидким. Навіть кулінари з досвідом в приготуванні десертів змушені були викладатися вище свого максимуму. Учасники, які зазвичай не мали справи з солодкими стравами, моментами дуже губилися та допускали помилки. Через це не всім удалося перейти до наступного етапу змагання (але обійдемося без спойлерів).
Нагадаємо, що в 12 випуску “МастерШеф. Професіонали-4” кожен з учасників отримав набір продуктів, для якого суперники визначили складність страви. Можна було вибрати серед 3 варіантів, запропонованих суддями:
- легкий рівень: набір продуктів добре підходить вказаному рецепту;
- середній рівень: деякі інгредієнти для страви відсутні, що вимагає кулінарної логіки для пошуку вдалого рішення;
- важкий рівень: продукти абсолютно не відповідають рецепту і кулінар повинен показати максимум своїх здібностей та знань.
Іван Іванчук отримав завдання приготувати київський торт з інгредієнтів, які ідеально підходять на сабайон. З таким викликом кулінар впорався не просто добре, а блискуче! На вердиктах Ектор Хіменес-Браво назвав його десерт феноменальним.
За таку чудову роботу Іван отримав можливість стати на місце суддів в третьому конкурсі 12 епізоду шоу, щоб на битві чорних він розповів рецепт приготування свого київського торта. А в 13 сезоні аматорів Іванчук повторив свою роль, але вже з повноцінним майстер-класом для учасників та оновленою варіацією десерту.
Іван готував страву разом з учасниками та подав суддям для дегустації одразу дві порції. Ектор відзначив, що оригінал, зроблений на шоу, був шедевром. Але удосконалений варіант десерту ще краще, бо кулінар набив руку і перевершив себе, приємно здивувавши суддів.
До речі, в інтерв’ю кулінар називав роботу шеф-кухаря складною. Для неї важлива висока стресостійкість, любов до своєї професії. Іноді навіть потрібна здатність жертвувати собою та вільним від праці часом, щоб підтримувати високий рівень закладу та страв у ньому.