В’ялені томати широко використовують для приготування різних страв, які часто є в меню дорогих ресторанів. Шеф-кухарі купують помідори певного сорту і самі готують популярні ласощі з італійської кухні. Щоб скибочки вийшли соковитими та потрібною консистенцією після сушіння, підійде не кожен сорт помідорів. Вони мають бути дрібними, з товстою шкіркою типу – “чері”, “вершків” або “фініків”.
Звичайно можна використовувати і більші томати, але тоді його доведеться розрізати на кілька частин і видалити всю м’якоть за допомогою чайної ложки. Головні вимоги до помідорів, з яких вийде ідеальні в’ялені томати, щоб вони були м’ясистими, з високим вмістом сухих речовин – більше м’якоті, менше соку та насіння. Що дивно, смак помідорів тут роль практично не грає. Навіть найпресніший томат, після сушіння, додавання спецій та якісної оливкової олії стає справжнім шедевром кулінарного мистецтва!
У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, які сорти будуть ідеальні і почнемо з сортів італійської селекції.
Томат Principe Borghese
Цей сорт відносять до дуже ранніх та врожайних. на одній кисті може одночасно дозрівати від 8 до 10 плодів. Дуже невибагливий у вирощуванні, а також стійкий до захворювань. Плоди дрібні. У стані повного дозрівання набувають червоного кольору з помаранчевим підтоном. У середині дуже мало насіння та багато сухої речовини, що ідеально для в’ялення. Шкірка щільна та дуже ароматна. Відмінно зберігається та транспортується. В Італії цей сорт в основному використовують для сушіння та в’ялення.
Томат San Marzano
Цей сорт також відноситься до італійської селекції. Також, як і перший потребує пасинкування та підв’язки. Теплолюбний, стійкий до захворювань. Однак при надмірному поливанні може трохи підгнивати. Високоурожайний. Плоди середнього розміру. Шкірка щільна. Містить багато сухої речовини. Насіння мало. Цей сорт використовують для приготування неаполітанської піци в Італії.