Городництво у Німеччині дуже поширене. Але щавель там майже ніхто не вирощує. Роблять це переважно українці та їхні сусіди чи друзі. Бо більшість німців навіть не думали про вирощування такої рослини. Дехто навіть вважав її бур’яном, якщо вона проростала сама. Проте зараз все почало поступово змінюватися. Бо приїхали українці, а для нашого народу щавель звичний. Тому його звісно ж потрібно посадити десь на грядці.
Сьогодні його все частіше вирощують у Мюнхені та Лейпцигу. Звісно, зі щавлю можна готувати борщі та супи, що й робить його популярним. Але також він підходить для пирогів, запіканок та салатів. Характерна кислинка в щавлю дозволяє зробити страви цікавішими та додати їм свіжості. Також зі щавлю й сметани можна зробити зелений соус, який прекрасно поєднуватиметься з м’ясом та рибою. І консервувати його, звісно ж, можна.
Вирощувати щавель дуже просто. Він росте навіть у півтіні, невибагливий до ґрунтів і починає давати врожай рано навесні, коли ще майже нічого іншого немає. Щавель достатньо посіяти лише один раз, щоб декілька років поспіль збирати гарний врожай. Головне — зрізати листя регулярно, тоді рослина не старіє та не йде в стрілку. Щавель не любить пересихання землі. Тому регулярно його поливайте, щоб урожай був стабільним.
До речі, про борщ зі щавлем. Чимало господинь впевнені, що його треба варити довго. Але це не так. Щавель не любить довгого кипіння. Інакше він втратить не лише колір, а ще й чимало поживних речовин. В ідеалі додавати щавель потрібно одразу після вимкнення нагріву і дати трішки настоятися. Або варіть не довше 3-4 хвилин. А ще щавель можна кидати в омлети. Так роблять, наприклад, в сусідній з Німеччиною Франції.