Не можна доводити часник до перезрівання. У такому разі він погано зберігатиметься, а голівки можуть розсипатися на окремі зубці. Та й на смакових якостях це відобразиться негативно.
Своєчасно зібраний озимий часник збережете до наступного урожаю, насолоджуючись ароматом та смаком. Отже, уважно стежте за городиною. Щойно помітите, що нижні листочки починають жовтіти та підсихати, а верхні теж частково жовтішають, значить, пора братися до роботи.
Ще одним свідченням дозрілості овочу є сухість обгортки довкола стебла. Навіть якщо вона ще тримає коренеплід, усе одно часник дозрів і пора його збирати. Якщо голівки дуже легко відділити від стебла, значить, відкладайте інші справи та починайте збирати.
Робити це слід, коли на дворі стоїть суха погода. Виходьте на город уранці або ввечері, бо в іншому разі можете пересушити головки. Якщо на дворі тривалий час стоїть посушлива погода, то напередодні полийте грядки, щоб було легше діставати городину з-під землі. Хоча деякі городники радять перед збором урожаю не поливати часникові насадження протягом 10 днів.
Скористайтеся садовими вилами. Підчіпляйте часник легенько й дуже обережно. Спочатку гарненько підсушіть часникові голівки, а вже потім відправляйте урожай на зберігання.
Витримайте урожай протягом 10 днів у місці, яке добре провітрюється. Після цього у часничин обріжте стебло, залишивши шийку близько 10 см. Все! Справу зроблено. Можете обробити порожню ділянку й засадити, скажімо, зеленню чи сидератами.