На Закарпатті місцеві садівники вже давно зрозуміли, що на тому місці, де вирощувалася цибуля, інколи, краще не садити нічого. Особливо, декілька культур. Справа не в кліматі, не в сорті, а в тому, що ґрунт після цибулі змінюється. Він стає виснаженим, перенасичений залишками ефірних масел, і в ньому вже оселилися шкідники, грибки, бактерії. І от саме таке середовище ніяким чином не підходить для цих 4 наступних культур.
Перше — це часник. Багатьом здається дуже логічним посадити часник, після цибулі. Але, насправді, це зовсім не так. Як раз через те, що ці культури схожі, робити цього й не варто. Часник і цибуля мають спільних шкідників і грибків (тих, що полюбляють їсти їх обох). І тому, шкідники, які обожнювали цибулю й лишилися в ґрунті, просто переключаться на цибулю.
Друге — це кріп. Зелень, яка здається невибагливою, насправді дуже чутлива до залишкових речовин у ґрунті. Після цибулі кріп легко жовтіє, не росте, втрачає аромат. І навіть якщо проросте — не буде тим кропом, який хочеться додати до борщу.
Третє — шпинат. Його ніжне коріння не витримує того різкого середовища, що лишається після цибулі. Він не любить залишків цибулевого соку в землі. І хоч виглядає міцним, насправді швидко може пропасти. Посадженим у місці, де вирощувалася цибуля, шпинат буде просто дрібним, гірким, неїстівним.
Четверте — м’ята. Здавалося б, зовсім інша рослина. Але її коріння теж чутливе. Після цибулі воно не розвивається, листя втрачає запах, рослина занепадатиме. І це не випадковість, це вже відомо з досвіду багатьох садівників.