Світ радянського дитинства значно відрізнявся від сьогодення: 0 гаджетів, а в декого навіть не те, що смартфону, а й стаціонарного телефону не було.
У відсутності мультимедіа, доводилося бути дійсно креативним, аби розважати себе. Тут на допомогу приходила не тільки фантазія дворових ігор, а різноманіття настільних, головоломки та відомі кожній дівчинці, що росла при КПРС – “резиночки”.
Грали всім подвір’ям! Навіть хлопці могли кидати свої справи і розважатися у нехитру фізичну гру. Гуляли ж всім двором, не побоюючись сварок.
Невід’ємною частиною життя радянського школяра були піонертабори. Загалом, в СРСР дівчата і хлопці з молодших класів залучалися до дитячих організацій або гуртків. Насправді через тотальну зайнятість батьків на підприємствах, для малих таке дозвілля або праця була віддушиною та можливістю бути у колективі.
Раз на рік кожен поважний піонер мав з’їздити у табір. Дехто лишався на декілька змін. А як цікаво було потім отримувати листи від нових друзів! Були й ті, кому щастило найбільше – їхали в Артек.
В Артеці були навіть міжнародні зміни, а ще деколи приїздили зірки естради.
Ще одна невід’ємна частина дитинства в СРСР – це саморобки. В умовах тотального дефіциту доводилося самостійно робити навіть льодяники. Справжнім делікатесом було морозиво, яке робили з натуральних вершків.
Звісно, тепла ностальгія по дитинству в СРСР є у тих, хто виріс на мультиках про Вінні-Пуха, таборах та маминих бутербродах. Об’єктивно були і мінуси, як-от тотальний дефіцит.
Яким було у вас дитинство?