Сам Тарас поповнив лави Збройних Сил ще в самому початку повномасштабної війни та вважає це правильним рішенням, варіантів у якого, немає.Тополя разом зі своїми колегами по гурту “Антитіла” був парамедиком на Харківщині, а це, як відомо, одна з найгарячіших точок фронту, яку ні на день не залишали без обстрілів протягом усіх 7-ми місяців війни.
Тож, оскільки Тополя обрав для себе певну сторону у всій цій ситуації, то зміг прокоментувати своє ставлення до своїх колег і загалом чоловіків, які залишились поза фронтом. Тарас не вважає правильним когось засуджувати, бо кожен обирає свій шлях, відштовхуючись від своєї сили. Якщо хтось не вміє поводитись зі зброєю, то дійсно немає сенсу йти на фронт і нарікати себе і своїх побратимів на біду. Сам Тарас висловився так:
“Я ніколи нікого не засуджував і не стану, тому що кожен вчиняє так, як вважає за потрібне, виходячи зі своїх можливостей. Звичайно, я роблю свої певні висновки, але звинувачувати людей у недостатній сміливості, це занадто, я вважаю що це неправильно”.
Також Тарас сказав, що вся наша країна – це єдиний механізм і якщо хтось буде займатися не своєю справою, то цей механізм почне давати збій, а відновити його буде складно. Тому повинні бути й такі чоловіки, які займаються волонтерством, просто працюють і донатять на ЗСУ та допомогу постраждалим від війни. Та у решті решт, чоловіки повинні бути поряд з жінками та дітьми, щоб оберігати їх поряд. Головне, що виділив Тополя, це те, що де б ти не був, треба щось робити, бо просто так сидіти не можна. Заради перемоги варто працювати на будь-якому фронті.