19 січня – дев’ятнадцятий день нового року за григоріанським календарем.
На цей день іменини припадають у Романів, Андріїв, Лідій, Домінік, Март, Іванів та Марій.
19 січня вважається одним з найважливіших днів у році, адже на цей день припадає одне з найважливіших з дванадцяти свят, які розповідають про основні етапи життя Ісуса Христа.
За переказами, Ісуса Христа, на його прохання, у річці Йордан хрестив сам Іоанн Предтеча. Святий був здивований таким проханням, але виконав його.
Цього дня, за давніми віруваннями, віряни освячували воду, а от традиція окунатися у воду з’явилася дещо пізніше. раніше на Хрещення Господнє юнаки та дівчата жартома штовхали один одного у воду, а згодом це стало загальноприйнятою традицією.
За віруваннями, до свята Водохреща і тиждень після нього господині намагалися не полоскати білизну у річці, аби не принести додому нечисту силу. Саме в цей час вона ховається у воду.
За традицією, це, як і будь-яке інше свято, не можна було святкувати у старому або брудному одязі, адже можна було накликати неприємності та хвороби. Слід одягнути все нове.
Увечері напередодні віряни відзначають другий святвечір або “Голодну кутю”, яка ознаменується найсуворішим постом і пісними стравами на вечерю. До столу, так само, як і на святий Вечір перед Різдвом, не сідають до появи першої зірки.
У останній день Святок дозволялося щедрувати і ворожити. Зазвичай цього дня ворожили незаміжні дівчата.
Слідкуючи за погодою 19 січня, наші предки намагалися вгадати що чекає на них найближчим часом та весь наступний рік. Зокрема вони вірили, що ясна та холодна погода на свято принесе таке саме холодне і неврожайне літо.
А от сніжний та похмурий день обіцяв врожайне літо. Тим не менше, якщо віряни бачили, що сніг привалив паркан, це теж був знак до неврожаю. Але якщо між кучугурами та парканом лишався проміжок, то це свідчило про врожайне літо.
Заметілі на 19 січня обіцяли таку саму погоду і на кінець квітня. А от тепла та ясна погода на свято обіцяла ще кілька так само теплих тижнів.
Дощ на Водохреще означав похмуру та вологу погоду аж до кінця місяця.
Про велику кількість дичини весь наступний рік свідчив гавкіт собак цього дня. А гарний врожай гороху та ягід обіцяла ясна ніч і вважалася гарним знаком. Тоді як повний місяць, навпаки, вважався ознакою повеней навесні.
