Всі, хто зараз навчається знають, що молитися за свої успіхи потрібно святи Кирилу та Мефодію. Можливо, ви й не знаєте досконало їх життєпис, але вам точно відома азбука, письмо. Згідно з християнською традицією, саме Кирило та Мефодій розробили алфавіт та ввели в церковне життя літературу.
Обидва святих – реальні історичні персоналії. Кирила насправді звали Костянтин. Це його мирське ім’я. Чоловік навчався при дворі самого правителя Візантії, яка вважалася найбільш могутньою країною середніх віків.
Мефодій же рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов’янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі.
Так, як Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності і літератури, їх вважають заступниками всіх, хто навчається. До речі, кирилиця, вид алфавіту, яким пишуть українці, білоруси, росіяни, болгари – вона названа на честь Кирила.
Цікаво, що в Україні одна з політичних організацій, де активну участь брав Тарас Шевченко, носила назву “Кирило-Мефодієвське братство”.
Для того, щоб заступники помагали вам у навчанні, не забудьте прочитати цю молитву.
О прославлені мови слов’янської наставники і просвітителі, святі рівноапостольні Кириле і Мефодію!
До вас, як діти до отця, світлом науки вашої освячені і писемністю вашою навчені віри Христової, сьогодні щиро і з любов’ю приходимо до вас і від серця молимося. Якщо завітів ваших, як діти нерозумні, не виконуємо і про догоду Богу, як ви вчили, не думаємо, і від одностайності та любові, що ви всім слов’янам як братам по вірі і плоті, добре заповіли, відпадемо, тоді, як колись у давнину , за життя вашого, невдячних і недостойних не відкинули, сьогодні молитвами грішних і недостойних дітей ваших не погребуйте, але, як маючи велику любов Господа моліть Його, нехай навчить і направить нас на шлях спасіння. Війни і сварки, серед єдиновірними братів припиніть, а тих що відділилися, у однодумність поверніть і всіх нас єдністю духу і любов’ю у Святій, Соборній і Апостольській Церкві з’єднайте.
Віримо ми, віримо правдиво, на що здатна молитва преподобного до милосердя Владики, коли і про грішних людей принесена буває. Не покиньте нас, винних і негідних дітей ваших, бо гріх зараз перемагає паству вашу, вами зібрану, бо вона ворожістю розділена і спокусами інославних ваблена, зменшилася, а вівці її розкидані, від вовків біду терплять. Тому надайте нам молитвами вашими про православ’я ревнощі, щоб ним запалені, отців заповіти добре зберігали, статути і звичаї церковні строго виконували, всякі неправдиві вчення відкинули і так, у житті боголюбиво на землі перебуваючи, життя райського на небесах гідними були, і там, разом з вами, Владику всіх, у Трійці Єдиного Бога прославимо на віки віків.
АМІНЬ
