У нас з братом Миколай був. Більше того, він був нашим добрим «солодким» святим. Бо з нього починалася наша «солодка» зима.
Далі був Новий рік і ялинка, прикрашена цукерками на ниточках. Ми непомітно, ховаючись один від одного, обривали ті цукерки, удаючи, що нічого не відбувається. Укінці, коли залишався один, то вже ніхто не смів його зірвати. Але зате, коли мама підходила до ялинки зі словами: «Стільки було цукерок, ви що, уже всі поїли?», ми з братом дуетом тицяли пальцями у той єдиний, мовляв, ну ось є, ти просто не бачиш, мамо.
Далі було Різдво з солодкою кутею, пампушками і знов цукерками… Щасливе дитинство… Але, чи тільки для дітей свято Миколая, адже ми всі родом з дитинства? Відчуття радості, любові, затишку, які тоді переживали, супроводжують нас усе життя.
Найцікавіше, що святий Миколай не вигаданий казковий персонаж, як, наприклад, Дідо Мороз. Це абсолютно реальний чоловік, який, згідно з переказами, був народжений у період між 270-286 роками в місті Патари, в Лікії, у заможній родині. Хлопчик виховувався у добропорядній християнській родині, тому з дитинства був чуйним до потреб інших. Він приносив з дому їжу і роздавав бідним, так само й дрібні гроші, які мав у своєму розпорядженні віддавав нужденним. До того ж, любив це робити, не афішуючи себе. Тому нібито святого й величають Чудотворцем.
В скупих згадках про св.Миколая знаходимо, що він багато подорожував, відвідав Вічне місто – Єрусалим, Палестину, інші, знані на той час святі місця. Тому й прийнято святого вважати покровителем плаваючих і подорожуючих.
Ще інші перекази оповідають, що св.Миколай був єпископом у Лікії і навіть брав участь у Нікейському Вселенському Соборі 325 року. Помер у 342році, 6 грудня. Саме цей день і прийнято вважати днем вшанування його пам’яті (Григоріанський календар). Східна, візантійського обряду Церква, вшановує це свято 19 грудня, за Юліанським календарем.
Традиції святкування Дня святого Миколая у різних країн свої. В Україні прийнято, щоб діти напередодні написали святому листа. В ньому розповіли про себе та попросили, що б хотіли отримати від Чудотворця. Святий Миколай українській дітворі кладе подарунки під подушку або, якщо це щось велике, то ставить біля ліжка. Але це лише за умови, що діти були чемні. Нечемним діткам святий приносить різки.
У багатьох українських містах уже стало традицією прикрашати головну ялинку до свята Св.Миколая. Біля неї офіційно у Свято Миколая розпочинався цикл зимових свят. Напередодні й у саме свято відбувається багато благодійних заходів.
Віруючі, незважаючи на те, що робочий день, намагаються побувати на Службі Божій. Але треба пам’ятати, що у цей період вже триває різдвяний піст (Пилипівка), тому відпочинок і гуляння мають мати духовний зміст.
Народні прикмети, що пов’язані з Днем св.Миколая
- Великий іній — на врожай хліба.
- Якщо цього дня йде дощ — гарно вродить озимина.
- Мороз – на великий врожай хліба й городини.
- Якщо в цей день дороги засипле снігом, зима буде холодною і затяжною.
- Скільки випало снігу на 19 грудня, стільки ж трави буде 22 травня (літній Миколай).