Іменини цього дня святкують: Захар, Геннадій, Ілля, Сергій та Сава.
18 грудня православні християни вшановують Преподобного Саву Освяченого. Відомо, що він народився у християнській родині і з восьми років жив у монастирі святої Флавіани. Там він опанував грамоту і вивчив Святе Писання, а з 17 років прийняв чернечий постриг.
Відомо, що Сава уклав богослужбовий і монастирський Єрусалимський статут, чим прославився. Також його вважають засновником декількох монастирів та лавр.
У народі існує багато вірувань, традицій та заборон, пов’язаних з цим святом.
Зокрема, вважалося, що власникам коней не можна цього дня сваритися, інакше вважалося, що з твариною станеться щось погане.
Пращури вірили, якщо цього дня вагітна жінка помиє голову, то у майбутньої дитини буде погана пам’ять.
За народними повір’ями вважалося, що людина, яка народилася на Савів день буде дуже працьовитою.
Також у давніх повір’ях вважалося, що на Сави не можна було працювати і займатися серйозною роботою, оскільки вона не принесе результатів. Це стосувалося будь-якої роботи, навіть по дому. тому цього дня в українських жінок був вихідний.
Не можна було цього дня і вирушати в гості, тож всі сиділи вдома.
А от обіцяти цього дня можна було, але при цьому обіцяне треба було виконати. Наприклад, предки вірили, якщо цього дня дати обіцянку і виконати її. то все погане залишиться у минулому році.
Так само, якщо людина захворіла, треба було дати обітницю і обов’язково виконати її. Тоді людина дуже швидко одужувала.
Наші пращури ревно дотримувалися постів, тож у Савин день на столі кожної української родини були борщ, яблука, капуста і пироги. Це свято припадало на різдвяний піст.
Щоб привернути удачу цього дня люди клали під подушку золоті монети. Цей звичай дуже нагадує традицію класти під подушку подарунки на день Святого Миколая.
Також цього дня дивилися на вогонь у печі та дим. І якщо вогонь яскраво червоний, а дим тягнеться до неба, то слід було готуватися до негоди. А от якщо з комина йшов сильний дим, то це віщувало господарям неприємності і, навіть, біду.
Дивилися і на сніг. Якщо помічали, що він тане острівцями або білки покидали гнізда на деревах і спускалися на землю, то це була вірна ознака до відлиги і потепління.