Повільний ріст розсади помідорів може перекреслити всі плани на майбутній врожай. Ця проблема зазвичай виникає несподівано. Здавалося б, ще вчора міцні паростки просто перестають розвиватися. Тоді починаються спроби розібратися у причинах, перебір варіантів та методів “відновлення” розсади.
Перша проблема — температура. Ви можете любити, коли аж занадто тепло, але помідорам це не подобається. Якщо у кімнаті 32°C, то розсада майже напевне припинить рости. Ба більше, листя рослин ще й може почати скручуватися, що свідчить про те, що їм геть недобре. Зворотна ситуація також справедлива: коли розсада стоїть на холодному підвіконні, то вона також буде досить кволою.

На щось незрозуміле перетворює розсаду і погане освітлення. Узимку та навіть на початку весни сонячного проміння часто не вистачає для нормального розвитку. Без додаткових фітоламп паростки стають схожими на ниточки. Томатам потрібно забезпечувати мінімум 12-16 годин світла щодня.
Пожовкле листя свідчить про нестачу азоту, а синювато-фіолетове, то розсада потребує фосфору. Сечовина швидко повертає зелений колір, а суперфосфат надає сили для росту. Перше підживлення варто зробити вже через 10 днів після сходів, потім — під час пікіровки, і останній раз — перед перенесенням у відкритий ґрунт.
До речі, про пікіровку. Вона часто стає справжнім випробуванням для розсади. Зламані корінці, пустоти в землі чи невиконане прищипування головного кореня теж з великою ймовірністю зіпсують помідори. А ось з правильною технікою пересадки ваші рослини будуть міцними та здоровими.

Звісно ж, не варто забувати також про хвороби, які можуть уразити не лише дорослі рослини, але й розсаду. Чорна ніжка підступно атакує біля самої землі, а коренева гниль знищує кореневу систему. Без швидкої реакції — обробки фунгіцидами чи хоча б марганцівкою — можна залишитися зовсім без розсади. Та й дрібні шкідники, як кліщі чи мокриці, без негайних дій теж можуть зіпсувати вам весь сезон ще на початку.