За прикладом Ісуса Христа, якого Іван Хреститель хрестив у ріці Йордань, людину омивають водою. Зазвичай, якщо це немовля, то тричі занурюють у воду, промовляючи «Охрещується раб Божий (ім’я) в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Потім одягають у чисте біле полотно (крижмо). Це означає, що людина очистила своє сумління і звільнилася від тягаря первородного Адамового гріха.
Наступним етапом є отримання Духа Святого. Це відбувається через обряд Миропомазання. Зі словами «Печать Дару Духа Святого», священник помазує Святим Миро чоло – для освячення розуму та думок; очі, ніс, вуста та вуха – для освячення усіх відчуттів; груди – для освячення серця, бажань та почуттів; руки і ноги – для освячення усіх справ і поведінки. З цього часу нова людина народилася для Бога і для Церкви.
Немовля тримає на руках один з хресних батьків. Рідні мати і батько безпосередньої участі у хрищенні дитини не беруть. Це пов’язано з тим, що жінка після народження дитини є нечистою.
Хто може бути хрещеним?
Першою і головною умовою є те, що хресні мама і тато мають бути також християни і бути охрищені. Це не можуть бути розлучені, малолітні діти і хворі. Зазвичай, це найближчі родичі або друзі. Це пояснюється тим, що на хресних лежить обов’язок опікуватися дитиною до повноліття у випадку, якби з рідними батьками щось трапилося. Але при виборі хресних треба бути свідомим того, що вони мають бути добропорядними і власним життям давати своєму похресникові гарний приклад християнина. Вони беруть на себе цю відповідальність уже тоді, коли перед хрищенням здійснюють від імені похресника акт зречення від сатани. А духовний зв’язок хресних батьків і похресників продовжується усе життя.
Якщо людина охрещується в дорослому віці, то хресних батьків не потрібно.
Чи добре називати дитину подвійним іменем? Це традиція католиків і протестантів. Проте, нічого поганого в цьому немає. Бо друге ім’я дається святого (-ої). Отже дитина буде мати заступника (-цю) на небі.