16 січня – шістнадцятий день нового року за григоріанським календарем.
На цей день випадають іменини у Гордіїв та Ірин.
Віряни 16 січня вшановують пам’ять святого Гордія та пророка Малахії. Про Гордія відомо небагато. Народився та виріс він у християнській кесарийській родині. Коли подорослішав. вирішив присвятити себе військовій службі, у чому досяг не аби яких успіхів.
Проте під час гонінь на християн відмовився від подальшої військової кар’єри і повністю присвятив себе служінню Богові. Заради цього Гордій довгий час жив у пустелі, а згодом прийняв постриг і почав захищати інтереси християн.
За це його довго катували і потім вбили, відрізавши голову.
Цього дня всі вірування наших пращурів були пов’язані з таким гріхом, як гординя. Вони вважали, що 16 січня особливо сильно розгулялася нечиста сила, тож намагалися у цей період нічим не хвалитися. Вони вірили, що чим цього дня похвалишся, того і позбудешся.
Оскільки наші предки вірили, що цього дня Гордій та Малахія здатні задоїти корів до смерті, господині перед доїнням читали спеціальну змову і слідкували, аби у хліві не було сторонніх.
Також 16 січня корів годували вівсяною або борошняною кашею, приготованою на молоці. Крім того, якщо у корови раптом пропадало молоко, то пращури вірили, що його вкрали відьми, чаклуни або інша нечиста сила.
Вважалося, якщо день народження випав на свято Малахія, то ця людина все життя проживе у злагоді з навколишнім світом.
Не забували предки слідкувати і за погодою та всім. що цього дня відбувалося у природі. Вони вірили, якщо зайці наближаються до людських осель, то слід було чекати на морози. При цьому люди відмічали, яким буде день на Гордія та Малахія, таким видасться і березень.
Якщо цього дня на деревах лежав пухнастий іній, то і найближчі дні мали бути погожими та ясними.
Якщо 16 січня пращури спостерігали на небі велику білу хмару, а у полях було багато зайців, це означало, що насуваються хуртовини та завірюхи.
