Брати Мануїл, Савел та Ісмаїл народилися у змішаній родині на сході. Вже з дитинства хлопці опинилися буквально між двох протиборних сил: мама щиро вірила у Христа, а тато, який за походженням був персом не міг змиритися, що язичництву настав кінець.
Попри те, що брати жили серед язичників, на муки їх обрік римський імператор. Річ у тім, що батько, як представник поважного роду визначив, що його сини будуть служити в армії. Мавши високе звання, хлопців відправили на переговори до останнього імператора Римської імперії.
Під час зустрічі правитель запропонував принести жертву язичницьким богам. Мануїл, Савел та Ісмаїл відмовилися та розповіли про те, що їх похрестили. Це розгнівило царя і він, порушивши всі дипломатичні норми, віддав наказ катувати чужоземців.
Юліан побачив твердість віри святих братів, імператор звелів піддати їх жорстоким мукам. Святих мучеників підвісили, прикувавши руки і ноги до дерева, в голови встромили цвяхи, а під нігті рук і ніг вбили гострі спиці.
Все витримали Мануїл, Савел та Ісмаїл. Господь не дав язичникам поховати своїх вірян за поганським обрядом. Коли святі мученики випустили дух – стався землетрус. Так Бог забрав у 392 році невинних християн.
І сталося диво! Язичники, які бачили, що трапилося насправді з Мануїлом, Савелом та Ісмаїлом прийняли хрещення. Далі мощі святих повернулися на землю та кожен вірянин, хто торкався них ставав свідком чудотворення.
Диво станеться обов’язково і у вашому житті, якщо сьогодні прочитаєте до трьох святих братів такі рядки:
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.