Князі Борис та Гліб були дітьми рівноапостольного князя Володимира. Хоч брати і народилися незадовго до хрещення та застали ще язичницькі традиції, виховувалися у християнському благочесті.
Брати гарно навчалися батьківській мудрості, дивилися, як мудро треба керувати державою та налагоджувати зв’язки з сусідами. Князь, аби його діти продовжували справу, наділив їх землями Ростовськими та Муромськими. Прийняли братів у нових землях добре.
Та доля розпорядилася так, що Бориса, під привід того, що захворів батько, покликали у Київ. Рідний брат молодого князя, якого не дарма нарекли Святополком Окаянним, заманив його у пастку та вбив. Така ж доля чекала і його брата Гліба.
Що можна і не можна робити на день Бориса і Гліба?
У цей день не рекомендують обтяжувати себе хатніми обов’язками та поратися до вечора на городі. Натомість гарною традицією є приготування пирогів, які можна розділити з сусідами.
Також можна займатися збором ягід, щоб потім готувати з них компоти. Пращури також у цей день збирали спадаючі гілки для віників.
6 серпня намагалися визначити, яким буде кінець літа: якщо сонце світить яскраво – то буде гарна погода, а побачити павутину павука – до дощу.
Мухи активно залітають у хату та дзижчать – це також до дощів.
На Бориса і Гліба можна гадати на кохання за допомогою ягід: якщо попадеться кисла – буде людина змучена від почуттів, а солодка пророчить щасливі стосунки.
