Святий Никифор був людиною праведного і щирою. Його мотиви навчати людей Слову Божого часто не знаходили однодумців, і церковне свято 22 лютого покликано нам нагадати, що попри все слід іти до своєї світлої мети.
У цей день заведено працювати. Чоловіки починали готувати оселю до весни, плели взуття з берести. Жінки ж допомагали у ремонтних роботах і займалися зазвичай дрібними домашніми справами.
Купували насіння і морозили його на вулиці. Вважалося, що так врожай буде добрішим. Якщо ще лежав сніг, то ним ходили вмивати руки і чистили на щастя зимові чоботи.
Вранці перед роботою читали заспокійливу молитву, аби всі справи пройшли гладко і швидко. Перед Господнім образом читали такі рядки:
О, премилосердний Боже, Отче, Сине і Святий Душе, що Тобі в Нероздільній Тройці поклоняємось і Тебе славимо!
Зглянься милостиво на раба Твого (ім’я) недужого, відпусти йому всі провини його, подай йому зцілення від хвороби, поверни йому здоров’я і сили тілесні, подай йому довге й щасливе життя, земні й духовні Твої блага, щоб він разом з нами приносив подячні молитви Тобі, всещедрому Богу і Творцеві нашому.
Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи мені ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцілення раба Божого (ім’я).
Усі святі і ангели Господні, моліте Бога за недужого раба Його (ім’я).
Амінь.
Маленька прикмета: якщо на церковне свято 22 лютого ваша домашня свічка коптить – це знак того, що молитву почуто, але щоб вона дійсно здійснилася слід повторити її увечері.
