Коли мешканка Берліна, 65-річна Аннегрет Рауніг почула про те, що її наймолодша донечка хоче сестричку, це її аж ніяк не засмутило. На цей час вона, пенсіонерка, уже мала досвід запліднення іn vitro – саме таким шляхом з’явилася на світ її остання донечка Лейла. Аннегрет уже мала внуків, але вона поставила собі запитання: чому б ні?
Щоправда, в рідній країні здійснити процедуру запліднення, з причини поважного віку пацієнтки, відмовилися.
Та це її не зупинило і фрау Рауніг звернулася по допомогу до українських спеціалістів. Із чотирьох ембріонів прижилися всі. Жінка відмовилася позбутися слабших і в травні 2015 року народила трьох хлопчиків − Сохнета, Венса, Фіджина і дівчинку Ніту.
Дітки народилися передчасно, на 6 місяці, донечка важила всього 300 з лишком грамів.
На породіллю обрушився шквал докорів і звинувачень у безвідповідальності, хоча сама мама себе такою не вважала і була на сьомому небі від щастя.
У жінок пенсійного віку до маленьких дітей прокидаються особливі почуття. Існує навіть думка, що бабці люблять внуків більше, ніж батьки. Але ж це не внуки, коли: захотів – побавив, не захотів – відмовився. Це четверо власних маленьких дітей. Ставити на ноги потрібно було без чоловіка. Він пішов, як і четверо попередніх, від яких Аннегрет народила своїх дітей.
Сили для виховання дітей дала не що інакше, як любов. Тільки любов здатна витримати такі навантаження і таку самопожертву. Вдячні малюки швидко набирали вагу і доганяли своїх однолітків.
Допомагає чотирнадцятирічна Лейла. Держава виділила багатодітній мамі великий будинок в Херстере, де життя дешевше. Хороші соціальні виплати і вчительська пенсія багатодітної матері повністю забезпечує їм пристойне життя.
Сьогодні смілива жінка, яка зламала всі стереотипи, має 70 років, але це її не розстроює. Вона веде здоровий спосіб життя і радіє своїми дітьми.
