В Україні здавна існувала величезна традиція приготування страв, основою яких була рідка частина їжі, але їх ніколи не називали супами. Слово “суп” виникло в Європі лише в середньовіччі, і воно походить від латинського слова “suppa”, що означає “хліб, змочений в рідині”. Причина — у той час рідка їжа часто подавалася на основі старого хліба. Однак в Україні ще з найдавніших часів готували юшку, борщ, капусняк та уху, які не мали нічого спільного з сучасною назвою “суп”.
Справжній український традиційний стіл ряснів різноманітними рідкими стравами, але вони не були супами, оскільки не мали тих рис, які ми сьогодні звикли асоціювати з супом. Найбільшу популярність мали борщ та юшка. Борщ – це не просто рідка страва з овочами, а ціла кулінарна традиція з багатьма варіантами. Він готувався на основі буряка, капусти, картоплі, з додаванням м’яса або грибів, але головне, що він не був просто супом, а скоріше символом української кухні. Така собі юшка з максимальною кількістю корисних овочів.
Юшка, на відміну від супу, зазвичай була рибною стравою, що варилася на основі бульйону з риби, та подавалася з додаванням картоплі та овочів. Ця страва завжди асоціювалася з рибальським побутом, і її любили готувати на природі, на свіжому повітрі, під час відпочинку на річці або озері. Або загалом, все, що не було борщем, капусняком, галушками, але рідкою стравою, називали юшкою. Але в жодному разі не словом “суп”.
Що стосується капусняку, то це ще один вид рідкої страви, що не зовсім відповідає сучасному уявленню про суп. Капусняк зазвичай варився на основі кислої капусти, з додаванням картоплі, м’яса чи ковбаси. Ця страва мала свій особливий смак і могла варіюватися залежно від регіону та часу року.
Уха, в свою чергу, також була важливою частиною української кухні, особливо в прибережних районах. Вона була різновидом рибної юшки і відзначалася своєю легкістю та наваристістю, адже в основі завжди була свіжа риба та овочі.
Тож, коли ми говоримо про те, що в Україні ніколи не було супів, маємо на увазі, що кожна з цих страв мала свою унікальну назву і смак. Вони відображали не тільки кулінарну традицію, а й особливості побуту та звичаїв наших предків. Супи, в тому вигляді, в якому ми звикли їх бачити сьогодні, з’явилися в Україні значно пізніше, а раніше у кожного блюда була своя особлива історія.