Старшого сина Ніни Матвієнко звати Іван, зараз йому 48 років, а ше у 33 він постригся в монахи і отримав церковне ім’я Януарій. Перш ніж піти в монастир, чоловік довго готував батьків до цього. І йому пощастило, що вони його благословили. Інакше, без батьківського благословення, він би не пішов служити при церкві.
12 років Іван жив у Криму і був монахом бахчисарайського Свято-Успенського монастиря, але після подій 2014-го він переїхав до Ніжина. За його словами, монахи не отримують зарплатні або іншої грошової допомоги, так само як і священники, тому на життя Януарій заробляє ремеслом, яке вміє найкраще – іконописом. Він пише ікони та виготовляє іконостас на замовлення.
Інколи йому підкидає роботу молодший брат Андрій, він теж іконописець – хлопці пішли по стопах батька. Втім, на оренду житла цього все одно не вистачає, допомагають рідні:
“Знімаємо квартиру. Платять мої батьки. Квартплата плюс комуналка. Наше житло і є келія. Хата на 2 кімнати. Телевізора нема. Ми користуємося комп’ютером. Килими є, доріжки, все в рушниках, і побутова техніка, яка треба. Спимо в ліжках”, – зізнався чоловік в інтерв’ю порталу Gorod.
Більше того, храм Іоанна Богослова, при якому служить Іван, тримається на кошти Ніни Матвієнко, хоча і молодша сестра Антоніна доклала руку до монастирського побуту:
“Левова частка – пожертви мами. Сестра Тоня машину віддала в користування. Біленька така”.
Мова йде про автомобіль марки Honda 2013 року. При цьому Тоня Матвієнко та її чоловік Арсен Мірзоян ще жодного разу не навідували Януарія в Ніжині.
