Церква, священники завжди мали в українців авторитет. Тому їх участь у виборах щоразу віталася вірними, починаючи з 1990 року. Цьогоріч, на місцевих виборах – 2020, ми знову побачимо у списках прізвища священників. Традиційно, це представники православних конфесій в Україні. Римсько-католицька і Греко-Католицька Церкви участі у виборах не беруть.
«Ми кажемо категорично: ні! Ми не йдемо до влади. Чому? Бо в такому разі церква не відповідатиме головному своєму завданню, і стане джерелом розбрату», – каже Єпископ-помічник Київської єпархії Української греко-католицької церкви Йосиф Мілян
Натомість, Священний Синод Єпископів під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія постановив, що духовенство ПЦУ може кандидувати на місцевих виборах до складу рад, якщо цього вимагає громада парафії. Однак священники не можуть балотуватися на посади сільських чи міських голів, а також бути членами якоїсь партії.
Також священнослужителям забороняється використовувати храм та його територію для проведення передвиборчої агітації.
Заступник голови ЦВК Євген Радченко вважає, що похід священників у політику є насамперед вигідним самим політикам, які таким чином хочуть підвищити рейтинг своєї політсили. Траплялося й таке, що отці очолювали виборчий список.
Самі ж клірики не погоджуються з цим твердженням, а наголошують на тому, що, будучи депутатами, легше буде допомагати церковній громаді вирішувати господарські проблеми.
«Участь духовенства у місцевих представницьких органах не порушує принцип відрубності Церкви від держави, – вважає професор Дмитро Степовик, – оскільки воно захищатиме інтереси парафіян».
