Кожен день церковного календаря згадує реальну людину, яка настільки сильно вірила в Бога, що їй не були страшні ні застінки тюрем, ні навіть тортури. За відданість багатьом Господь дарував можливість творити дива.
Одним з таких ревних вірян був і Якинт. Він – із Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії, та жив у IV ст.
Якинта у дуже юному віці віддали на службу до царя Траяна. Імператор був язичником і вся його свита також поклонялася ідолам. Одного дня, коли правитель з наближеними знову пішли до капищ, Якинт відмовився. Він зачинився у своїй кімнаті та почав хвалити Господа.
Імператор викликав до себе юнака. Якинту наказали зректися Христа, а за відмову почали жорстоко бити нещасного. Траян наказав з особливою жорстокістю обходитися з обличчям хлопця.
Наступного дня на суді святий Якинт на всі запитання та погрози відповідав одним реченням:
“Я християнин, і за Христа Спасителя мого готовий знести всі муки!”
Тоді було віддано наказ про те, щоб піддати Якинта тортурам і врешті-решт зморили голодом.
Цікаво, що 16 липня наші предки вважали нещасливим днем. Не рекомендували братися за нові справи та радили вставати рано вранці, аби не проспати життя.
Необхідно було після сну одразу прочитати молитву до Спасителя:
“Всемогучий Боже, котрий терпів на Хресті за всі наші гріхи, будь завжди при мені. Хрест Святого Ісуса Христа, допоможи мені отримати від Тебе спасіння. Христе Святий, віддали від мене всяке нещастя, зло. Хрест Святого Ісуса, вирятуй мене від всяких нещасть: душевних і тілесних. Ісусе Назарянине, розп’ятий за нас, май милосердя наді мною і вирятуй мене від злих духів. Амінь”