Моєму сину у вересні виповниться 21 рік. Він молодий та перспективний хлопець. Сам поступив на факультет менеджменту до престижного ВНЗ у нашій області. Рік лишається довчитися і вже можна йти працювати за фахом. Ми завжди були опорою один для одного, але є річ в якій не може мені дозволити совість його підтримати – наречена…
Наше знайомство сталося на 8-ме березня. Я завжди знала, що моя дитина не гуляща, було у нього шкільне кохання, проте шляхи розійшлися після випускного. Син казав, що має пасію, але я і уявити не могла, що цій “пасії” під 60 років!
Я була впевнена, що як гарна мати зможу прийняти будь-який вибір моєї дитини. Втім, коли я побачила ЇЇ – не змогли сказати ані слова. Так, жінка доглянута та з характером, але вона йому не рівня!
…Сіли за стіл і довго не могли говорити. Син намагався розрядити атмосферу, розповідав, чим займалася його “дівчина”. Вона керувала плановим відділом на підстанції. Але я не могла слухати про її грамоти, премії і досягнення. У мені вирували емоції та самі питання: “Як так сталося?”, “Чому саме вона привабила мого хлопчика?”, “Як мені далі спілкуватися з сусідами, коли вони прознають про такий роман?”.
Зустріч скінчилася швидко, а я проплакала весь вечір. Вранці наважилася набрати сина. Виявилося, що він тепер хоче жити у своєї пасії. Слухати всі мої аргументи він не став, кинув слухавку та більше у той день не відповідав на дзвінки.
Що мені робити? Мою дитину збили з вірного шляху! Як йому пояснити, що такий роман не має сенсу? Чи може поговорити напряму з цією жінкою і змусити її кинути хлопця?
