У східній Церкві свято відзначається 28 серпня, називається Успінням Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії, наголошуючи на тому, що Богородиця безболісно заснула, перейшовши від життя до життя вічного. Назва відображає християнське ставлення до смерті. Смерть – це не остаточний кінець, а тимчасовий сон, перехід у інший стан, до часу другого пришестя, коли Ісус Христос буде судити живих і мертвих.
Свято належить до дванадцяти найбільших християнських свят.
У латинській Церкві свято називається Внебовзяттям Пресвятої Діви Марії і акцентує увагу на славі і місці, де опинилася Богородиця після смерті – місці на небі, поруч зі своїм Сином.
Тропар свята говорить про велику надію людей на заступництво Матері Божої: «Ти в Різдві зберегла дівицтво, а в Успінні не оставила світу, Богородице, і перейшла від життя до життя, будучи матір’ю життя. І молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наші».
Звідси ті чисельні молитви, чудотворні ікони, з’явлення, пісні у всьому світі. Народ Божий любить ту, на яку дивиться як на взірець християнки, взірець матері, взірець служіння Богу.
У празник Успіння християни обов’язково ідуть на Святу Літургію. У церкві, перед виставленою плащаницею Богородиці прийнято бити поклони.
Перед іконою Успіння моляться за рідних, особливо за дітей.
Цього дня освячують різне зілля і лікувальні трави.
