Нобелівську премію вручають з 1901 року з фізики, хімії, літератури, економіки, медицина або фізіологія та захист миру. Зауважимо, що розмір грошової премії переможців змінювався і цього року становить 1,1 млн доларів.

Для отримання Нобелівської премії кандидат в номінанти має відповідати ряду вимог: бути членом королівської академії, працювати на відповідних посадах і мати відповідні звання і зробити вагомий вклад у розвиток науки.

За історією, Нобелівська премія була заснована за заповітом Альфреда Нобеля. Вчений спершу склав заповіт на передачу коштів від своїх патентів на будівництво крематоріїв у великих містах. Але через неприйняття його позиції Папою Римським вчений написав новий заповіт, у якому наказав створити фонд, відсотки з діяльності якого видаватимуться у вигляді премії тим, хто впродовж попереднього року приніс найбільшу користь людству.

Цікаво, що Нобелівська премія за досягнення у галузі математики не вручається. За легендою, кохана Альфреда Нобеля вийшла заміж за математика, зрадивши вченого. Він, мабуть, таким чином вирішив помститися всім математикам за завдану йому образу.

Цього року Нобелівську премію вручають з 5 по 12 жовтня. 1 день тижня відповідає одній номінації. Сьогодні вручатимуть премію Миру, а в понеділок вручать Нобеля з економіки. Премію вже отримали  Роджер Пенроуз, Райнхард Генцель та Андреа Гез  у галузі фізики за дослідження чорних дір, Гарві Дж. Альтер, Майкл Хогтон і Чарльз М. Райс з фізіології, а француженка Еммануель Шарпентьє та американка Дженніфер А. Дудна поділять між собою грошову нагороду у галузі хімії.

Цьогорічного Нобеля з літератури отримала американська письменниця Луїза Глюк «за її безпомилковий поетичний голос, який своєю аскетичною красою робить існування індивідуума універсальним».

Першу збірку Луїза Глюк випустила 50 років тому. Відтоді письменниця видала ще 20 збірок поетичних та прозових творів. За збірку «Білий рис» у себе вдома Луїза отримала Пулітцерівську премію. Окрім неї вона отримувала й інші не менш престижні в Америці літературні нагороди. Окрім цього вона викладала літературу у всіх престижних навчальних закладах Сполучених Штатів Америки, що теж відповідає одній з вимог для отримання премії.

У зв’язку з пандемією коронавірусу організатори премії вирішили скасувати святковий бенкет, а премії лауреати отримають у себе вдома.

Дендропарк був заснований у 1788 році графом Ксавелієм Браницьким і названий на честь його дружини Олександри. Вона і була головним власником і розпорядником парку, отримавши його в подарунок від чоловіка. Олександра хотіла присвятити дендропарк, за офіційною версією дядькові Григорію Потьомкіну, а за неофіційною – батькові і збудувати мавзолей. Але здійснити задум графині не вдалося, оскільки після смерті Катерини ІІ родина потрапила у немилість нового імператора Павла І.

Ландшафтний і архітектурний комплекси парку повністю підпорядковані береговій лінії річки Рось, на якій розмістився парк. За задумом графині Олександри дендропарк мав втілювати найкращі ідеї парків Західної Європи.

Наприкінці ХІХ століття до Білої Церкви, де тепер постійно проживали Браницькі, приїхав французький архітектор Мюффо, який і став автором генерального плану «Олександрії», обравши модний на той час англійський або ландшафтний стиль.

На території парку розмістилися літня резиденція Браницьких, яку називали «Дидинець», танцювальний павільйон, арка «Луна», павільйони «Руїна», «Колонада», Китайський місточок. Парк наповнений скульптурами, вазами, декоративними композиціями. Але головною окрасою парку все ж лишаються його дерева доріжки між ними, ставки та каскади. Дерева до «Олександрії» завозилися з Північної Америки та Західної Європи, що допомогло втілити мрію графині про об’єднання у своєму парку найкращих традицій європейського паркового мистецтва.

Після відміни кріпосного права парк лишився недобудованим, але навіть в такому незавершеному вигляді викликав захоплення його красою. Найбільше парк постраждав у часи революцій. Більшовики, які насправді були волоцюгами, знищили «Дидинець», і вивезли основну частину скульптур. Наступний етап руйнувань, якого зазнав парк стала Друга Світова. Піід час якої було знищено багато дерев і пошкоджено будівель.

Зараз у парку продовжуються реставраційні роботи і вже вдалося відновити знищені скульптури і встановити нові. У парку, як і в часи його заснування багато алей, розгалуджень і цікавих куточків.

Сюди приходять на прогулянки закохані, родини з дітьми і влаштовують весільні фотосесії.