Війна розділила життя кожного українця на до та після. До було щасливим, мирним і спокійним. Після стало тривожним, сповненим сліз, втрат і болю. Однак навіть у таких умовах мужні жителі вільної та незалежної України намагаються триматися і щодня дають ворогу відсіч.
Воїни роблять це на передовій, звичайні люди займаються волонтерством і роботою, а журналісти об’єдналися у загальнонаціональний телемарафон, в якому цілодобово повідомляють актуальні новини з різних куточків країни, аби не пропустити нічого важливого.
Серед улюблених ведучих 1+1 в ефір регулярно виходять Руслан Сенічкін, Людмила Барбір, Наталія Островська, Єгор Гордєєв, Костянтин Грубич, Марічка Падалко та інші, а Лідія Таран і Алла Мазур вимушено покинули Київ, щоб вивезти в безпеку своїх дітей.
Як виявилося, Марічці теж вдалося це зробити, але раніше за інших, тож вона мала змогу повернутися до роботи. Її чоловік Єгор Соболєв наразі стоїть на варті територіальної оборони. У себе в Інстаграмі Падалко розповіла, як почувається в розлуці з родиною:
“Як ти?” Це просте запитання, на яке я не знаю, як відповідати в останні дні… В родиніна сьогодні всі живі, і це найголовніше. В цій новій реальності в нас справді все добре. Так не в усіх. Моя найближча шкільна подруга не може з дитиною евакуюватися з Ворзеля через бойові дії біля її будинку. Але і вона мене заспокоює, що впорається і що все буде добре. Кожен раз, коли чоловік виходить на зв’язок, то теж переконує, що ми переможемо, і життя наповниться ще більшими сенсами”.
Троє дітей Марічки вдалині від батьків тримаються як можуть:
“Мої діти, які зараз у Львівській області, мужньо переносять розлуку з батьками, хоча найменша виявилася до цього не готовою. Але, дякуючи волонтерам, знаходять розраду в плетінні сіток. Найкраще почувається наша кішка! Вона тепер дуже дорогий символ Дому. Ґіша втекла під час евакуації на пів дорозі з Києва, коли я її везла до дітей, і повернулася більш, ніж за добу. Що я тоді пережила, знаючи, що везу дітям найкращого друга і як Ґіша “прийшла”, я якось напишу окремо… Але поки що це була найрадісніша мить за останні два тижні і востаннє коли я плакала. Більше не можу. Щоб не відбувалося…”.
